 |
Тарас Табака: Хто б що не говорив, на мою думку, цілісного творця має перш за все цікавити бездоганність власних думок, почуттів та вчинків. |
Для твору мистецтва немає нічого гіршого за безмовність. Адже кожний мистецький задум, втілений на полотні – прояв душі, розуму, серця та душі художника. Різноманіття течій, жанрів, технік й визначень – момент втечі від оманливості сучасного світу, момент занурення у діалог із глядачем.
  |
| Ігор Панейко: Життя прекрасне и напрочуд дивовижне |
Сьогодення закарпатського живопису як у концептуальному, так і стилістичному плані розвивається у доволі широких межах. Загальну палітру творять полотна, що ніби з’явилися на різних полюсах творчої свідомості: від суто реалістичного підходу до безпредметності – такий діапазон сучасної експозиції малярства Закарпаття.
Взаємопроникаючі культові нашарування, в єдиному просторово-часовому, а точніше позачасовому вимірі: праісторичні, язичницькі, християнські – основа творчості Ігора Панейка. Де час – це тільки очікування, де все було і все є. Художник примудряється зануритися у позачасові глибини, творячи власні міфи, вносити у картини відчуття і одкровення, де панує образ-символ, а не твереза пам'ять знавця.
 |
Степан Шолтес: Гори Карпати — особливі гори особливого краю. Вони оберігають нас, утворюють середовище для життя яскравого, насиченого кольорами радості і відтінками щедрого сонця. |
 |
Олександр Сидорук: Дар створювати — це спосіб і форма мислення, можливість говорити про ті речі, яким не потрібні слова, які говорять самі за себе. |
 |
Стефан Мострянський: Творчість, як вітрила свободи! |
 |
Володимир Базан: Знаю, що для мене малювати — це як дихати. І якщо я не творю — я не живу... |
 |
Артур Брагінський: Думаю, що живопис майбутнього, перш за все, буде розглядатися в аспекті рівноваги і гармонії. |
Тиберій Сільваші – митець, формування якого припало на 1960-70 роки – час бентежний й революційний для багатьох «шістдесятників», яких потім назвуть «андеграундом». Певно суттю його «революції» стала не новизна малярства, а утвердження свого духовного простору, автентичності власного мистецтва. Без натяків на конкретність чи предметність, сьогодні маестро пише свою симфонію чистого живопису, де кожна партія – детонація кольору, самотворяща стихія у всесвітньому законі тяжіння.
Полотна Тараса Табаки та Володимира Базана заворожують ефектом сновидіння. Здається творчий процес митців перетворився на час марень, де позачасовість – основна складова. Стан душевної оголеності, надчутливості викликає видіння минулого, теперішнього і майбутнього як єдиного цілого, заселеного образами. Широкомаcштабні полотна Тараса Табаки спонукають глядача зануритися у розкішний живопис і поринути у його дійство. Зустрічі, прощання чи мовчазний монолог на полотнах Володимира Базана – поєднання реального з уявним, де кожна деталь не залишається пасивною стосовно іншої, а фрагменти оточення беруть безпосередню участь у створенні атмосфери.
 |
Володимир Ньорба: Красивішого краю не те, що нема, є, але для мене, моєї душі, моєї творчості закарпатьский край - незамінний. |
Умінням створити напружений та енергійний ритм, неординарним поєднанням кольорів вирізняється творчість Олександра Сидорука. Подолання споживацького ставлення до традиції – творче кредо митця. Пошуки характеру форми, емоційно-декоративна виразність відбивають силу емоційних переживань Олександра Осипчука, Ігоря Луценка, Едуарда Гуревича та Віктора Миговича. Натюрморти чи пейзажі, жанрові полотна чи абстракції – передають певний психологічний стан, настрій, де масштабність поєднується із ліричністю образу, де захоплення красою з однаковою силою звучить і в скромному натюрморті і в пейзажі з панорамою Карпат.
Популярність пейзажного жанру цілком природна для митців, які люблять свою землю, - адже все рідне, близьке до серця. Витворюючи образи навколишніх просторів Степан Шолтес, Василь Брензович, Василь Попович душею проникають у їх філософське переосмислення, в усьому підкреслюючи основне і вічне, буденне і святкове, спіймане зором і відчуте. Твори митців приваблюють безмежною палітрою барв, складними співставленнями кольорів.
 |
Юрій Копанський: Бажання малювати не пояснить ніхто. Очі бачать, руки малюють, як банально це не звучить. |
 |
Едуард Гуревич: Моїй творчості характерне прагнення до філософського осмислення життя, відвертість по відношенню до себе і людей. |
 |
Олександр Осипчук: Художник не той, хто може малювати, а той, хто не може не малювати. |
 |
Василь Брензович: У житті художника творчість повинна бути присутня всюди. |
 |
Віктор Мигович: Коли з-під пензля народжується твір, здається, ніби знаходишся за штурвалом корабля, назва якого "Експресивний експеримент", і який пливе у бурхливому морі енергії, фантазії. |
 |
Іван Маснюк: Творити — відчувати необхідність мовити народу своєму голосом свого Духу. |
Класична школа живопису – основа творчості Артура Брагінського, Юрія Копанського та Георгія Левадського. Родзинкою жанрового живопису Георгія Левадського є вміння передати колірні рефлекси, складні напівтони, що викликають у глядача відчуття реальності містечкового ритму часу.
Твори Юрія Копанського – зовні реалістичні й водночас імпресіоністичні: доладний малюнок, точність деталей, загальний настрій колориту, що не суперечить реальним барвам, у яких відсутні такі поняття як млявість та нудьга.
Артур Брагінський – художник активного сприйняття. Він не просто «описує» природу, а прагне зрозуміти її. Тому не зважаючи на зовню ліричність його пейзажей, всі вони динамічні за своїм звучанням. Це досягається і колористичними співвідношеннями, і напругою ритмів. В його роботах відчутна деяка недомовленість, таємничість, що робить їх ще більш привабливими.
Оцінюючи теперішню ситуацію у розвитку закарпатської образотворчості слід відзначити надзвичайне розширення мистецьких пошуків та експериментів, подальше поглиблення синтезу мистецтв. Поступово окреслилась тенденція в бік злиття мистецької думки із швидкоплинними процесами сьогодення. Закарпатська школа переживає період поєднання ретроспективних рис, з присмаком ностальгічності, з оригінальною інтерпретацією та сучасною художньою мовою, з несподіваними проявами українського менталітету.
Оксана Гаврош, Ужгород.
